Комунальний заклад освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла - садок) №182 "Ладушки"" Дніпровської міської ради








Гурткова робота

КЕРІВНИК ГУРТКА З ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ  «SMILE»

Ярошенко Ірина Вікторівна

Вивчення англійської мови в нашому садочку.

В дитсадочку заняття з англійської мови проводяться 2 рази на тиждень.

Навчання англiйської мови є не обов'язковим, але бажаним компонентом дошкiльної освiти. Навчання дошкiльнят англiйської мови - це особливий вид освiтної дiяльностi. У процесi навчання дiти не вивчають складових частин незнайомої мови, а одразу опановують її як засiб спiлкування.

Метою навчання англiйської мови є сприяння повноцiнному, своєчасному розвитковi дитини, збагаченню її iнтелектуальної, вольової, емоцiйної, моральної та соцiальної сфер у процесi оволодiння основами iншомовного спiлкування. Процес навчання англiйської мови має бути засобом соцiалiзацiї дитини, допомагати розкрити її особистий потенцiал із урахуванням iндивiдуальних особливостей.

Мова вивчається через особисту дiяльнiсть дiтей на заняттях. Кожне заняття будується як iгрове спiлкування педагога i дiтей. Заннятя з англiйськой мови – це система органiзованої iгрової дiяльностi, що сприяє розвитковi i вихованню дитини, реалiзацiї набутого досвiду, формуванню нового досвiду та психiчних якостей у процесi засвоєння мінімального обсягу англомовних знань та вмiнь.

Важливо пам’ятати, що головне у навчаннi дошкiльникiв – це розвиток дитини, збереження її психiчного та фiзичного здоров’я, зацiкавленiсть дітей, їхнє бажання вiдвiдувати заняття.

Специфіка використання гри у

дошкільному навчанні іноземної мови

Навчання дошкільників іноземної мови – специфічний вид діяльності. Поняття «навчання» у цьому контексті вживається досить умовно. На відміну від школярів – у дошкільників відсутня мотивація «вчитися». Вони не розуміють, навіщо їм вчити іноземну мову, якщо вони зможуть користуватися нею тільки колись, у майбутньому. Діти живуть у «даний момент мовлення».

На міжнародних семінарах (ЮНЕСКО – МАПРЯЛ, Москва, 1985; “Language for European Citizenship”, м.Грац, 1995) було вироблено підходи до навчання дошкільників:

1. Іноземна мова має засвоюватися дитиною свідомо, навчання ні за якої умови не повинно перетворюватися в імітативний процес.

2. Діти мають оволодівати іноземною мовою як засобом спілкування.

3. Усі компоненти навчання (відбір, подача мовного матеріалу, зміст дій з його реалізації) потрібно підпорядковувати комунікативній меті.

4. Курс іноземної мови покликаний мати розвивальний характер, тобто не лише спиратися на навички та вміння, а розвивати їх і формувати нові.

Лише гра – провідна форма діяльності дошкільників допоможе навчати дітей іноземної мови.

Гра на заняттях з іноземної мови виступає як метод і форма навчання.

Гра: ) як метод діяльності вихователя передбачає:

§ введення (демонстрацію) мовного матеріалу;

§ організацію вправляння дітей у вимові (звуків, слів), побудові фрази за зразком тощо;

§ організацію вправляння дітей у спілкуванні на основі нового повного матеріалу.

б) як метод діяльності учня (дошкільника) передбачає:

§ ознайомлення (осмислення) нового мовного матеріалу;

§ тренування у вживанні його у власному мовленні;

§ застосування нового матеріалу у спілкуванні з вихователем та ровесниками.

Провідною формою навчання дошкільників іноземної мови є заняття, яке проводиться у вигляді дидактичної гри.

Відмінність дидактичної (навчальної) гри від звичайної:

1. Наявність уявної ситуації і пов'язаних з нею таких компонентів, як ролі, ігрові предмети тощо. Наприклад, діти-звірята заблукали у казковому лісі.

2. Усвідомлення дітьми ігрового результату. Наприклад, у результаті гри казкових звірят, ролі яких виконують діти, пустять погрітися до казкової хатинки.

3. Усвідомлення дітьми правила гри. Наприклад, якщо звірята правильно дадуть відповідь на питання – їх пустять до хатинки.

4. Можливість вибору конкретної дії у грі для кожної дитини, що забезпечить індивідуальну активність у колективній формі гри. Наприклад, одні діти-звірята виконують роль господарів лісової хатинки, інші – ролі домашніх та хижих тварин.

Дидактична гра – це не колективна розвага, вона має мету, правила, зміст, сюжет, ролі, засоби. Така гра покликана здійснювати навчання дітей іноземної мови.

Класифікація ігор

У методиці дошкільної освіти мають місце різні підходи щодо класифікації ігор.

Пропонується така класифікація ігор стосовно навчання дошкільників іноземної мови:

- за кількісним складом учасників;

- за характером та формою поведінки учасників;

- за метою та завданнями навчання.

За кількісним складом учасників ігри можуть виконуватися:

а) індивідуально;

б) парно;

в) колективом групи дітей;

г) підгрупи.

За характером та формою поведінки учасників ігри та вправи класифікуються:

а) ігри-маніпуляції з предметами (з натуральними предметами, іграшками тощо);

б) ігри, пов'язані з рухами, фізичними діями («Хоровод», «Потяг», стрибки, ходьба, біг та ін.);

в) ігри-змагання (у парах, групах, командах);

г) рольові ігри на основі реальних та уявних ситуаціях («У лікаря», «У магазині» тощо».

Згідно мети та завданнями ігри поділяються на:

а) мовні (фонетичні, лексичні, граматичні);

б) мовленнєві (розвиток аудіюванні, говоріння);

в) комунікативні (формування навичок спілкування);

г) рецептивні, репродуктивні, продуктивні (творчі).

Така класифікація ігор зручна для конструювання заняття та його аналізу. Однак кожна гра може бути віднесена до різних видів.

Наприклад, гра «Приймаємо гостей» - групова, рольова, комунікативна, продуктивна, гра-маніпуляція з різними предметами.

Компонентом дидактичної гри є ігрова дидактична вправа.